Екіпірування бійця — завдання надважливе | Голос України 13.12.2017

Екіпірування бійця — завдання надважливе | Голос України 13.12.2017

Події в зоні АТО засвідчили, що, м’яко кажучи, у Збройних Силах не все гаразд з бойовим екіпіруванням військовослужбовців. Проблему намагаються розв’язати відповідні служби Міністерства оборони, волонтери і, як не прикро, за власні кошти військовослужбовці, які несуть службу на передовій. Часто перевагу віддають, зокрема, зарубіжному одягу і взуттю. Мовляв, українська продукція поступається якістю.

Не завжди та не в усьому — таким був висновок учасників науково-практичної конференції «Захист та безпека». Обговорювали вони актуальні проблеми створення та розроблення базового комплекту бойового екіпірування військовослужбовців. Зустріч тривала в Київському національному університеті технологій та дизайну, який разом з воєнно-науковим управлінням Генерального штабу Збройних Сил та столичним і інвестиційно-технологічним кластером легкої промисловості ініціював цей захід. Передувала йому розгорнута в університеті виставка продукції українських виробників

Що не експозиція — військові у захваті. І запитання: «Чому цих виробів не бачимо у військах?». «Міністерство оборони не замовляє», — одночасно відповідали виробники.

Водночас представник кластера легкої промисловості Геннадій Космина констатує, що лише торік для Англії продав 400 тисяч пар «берців»…

— Ми теж експортуємо продукцію до Америки, Канади, Японії, — додає представник підприємства «Спеціальні напрацювання» Віктор Бурмей. — Оскільки вона значно якісніша за ту, що закуповує Міністерство оборони для військовослужбовців, на сім мільйонів гривень закупили одягу і взуття волонтери для вояків…

Щоб не було такого різнобою, два роки тому Міністерство оборони поставило завдання розробити концепцію базового комплекту бойового екіпірування військовослужбовця. Робота наближається до логічного завершення. Великий внесок у розв’язання проблем зробили Київський національний університет технологій та дизайну, столичний кластер легкої промисловості і підприємці-ентузіасти, які за власною ініціативою розробляють і виготовляють якісну продукцію.

Як усе об’єднати, перевірити, узгодити? Проблем багато. Потрібен центр, який ними опікуватиметься. За ініціативою підполковника Ігоря Сили представники всіх родів військ запропонували сформувати за участю Київського національного університету технологій та дизайну профільну робочу групу для створення базового комплекту бойового екіпірування військовослужбовця Збройних Сил України.

— В умовах війни, яка триває на Донбасі, — сказав проректор КНУТД Віктор Каплун, — науковці університету орієнтовані на потреби підвищення обороноздатності, а Київський національний університет технологій та дизайну — базовий виш у легкій промисловості. Маємо унікальні напрацювання, які вже використовують у виробництві. Володіємо передовими технологіями та сучасною дослідницькою базою для перевірки якості продукції. Важливо й інше: КНУТД — засновник і учасник кластера легкої промисловості у місті Києві. Тож є всі можливості для втілення інноваційних ідей і подальшої розбудови армії.

Посилання на джерело: http://www.golos.com.ua/article/297136

УкрМедіа — В Україні є своє сучасне бойове екіпірування, і його вже очікують в окопах, — експерт

UkrMedia інтернет-газета.

«Збувається те, про що роками мріють учасники АТО в окопах: Міністерство оборони, науковці й вітчизняні виробники об’єднують зусилля для осучаснення спорядження військовослужбовців. Розпочинається спільна системна робота для створення базового комплекту бойового екіпірування військовослужбовців Збройних сил України. Завдання щодо його розроблення і впровадження Міноборони поставило ще 2015 року.

» Про це пише Микола Петрушенко. Нині дивно виходить: завозимо з-за кордону екіпірування для військовослужбовців, мовляв, воно краще від вітчизняного. А на виставці, що передувала науково-практичній конференції «Захист та безпека», тільки й чути було: «Оригінально, надійно, дешевше за закордонні аналоги». Біля експозиції столичного підприємства «Спеціальні напрацювання» немолодий полковник вигукнув: «Ноу-хау! Подібного я ще не бачив!» Такою була його реакція на костюм для спецпідрозділів із знімними наколінниками, передає Ukr.Media.
Continue reading

Триколісний віз реформ [Урядовий кур’єр, 10.02.2017]

Триколісний віз реформ [Урядовий кур’єр, 10.02.2017]

«Триколісний віз реформ»

10 лютого
Маленька статистика великого міста. Торік на виїзному засіданні постійної комісії Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики, що відбулося в Київському національному університеті технологій та дизайну, констатували кричущі факти. Зокрема, з 4,5 мільярда гривень, які витрачає столична влада на закупівлю промислової продукції, у Києві її виробляють лише на один мільярд. Отже, столиця втрачає робочі місця, податки, зрештою перспективу інноваційного розвитку. Чи не найбільше в легкій промисловості. Адже частка її виробництва зменшилася за останні роки в десять разів, а кількість працюючих — у п’ять.

Чому проблему депутати обговорювали саме в Київському національному університеті технологій та дизайну? Бо саме він за 86 років роботи був і залишається не лише навчальним закладом, а й своєрідною науково-дослідною базою легкої промисловості, ядром кластерних інновацій і бізнес-товариства столиці. У 2016 році університет за участю провідних підприємств галузі ініціював створення в Києві освітнього інвестиційно-технологічного кластеру легкої промисловості.
Continue reading

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Адреса: ул. Немировича-Данченка, 2, г. Киев, 01011
Телефон: (044) 280-05-12
Сайт: www.knutd.edu.ua

На сьогоднішній день Київський національний університет технологій та дизайну — це навчальний заклад IV рівня акредитації (сертифікат про акредитацію серія РД-IV № 1124433 від 5 червня 2013 року), ліцензія серія АЕ №527263 від 09 вересня 2014 року. Всього в університеті навчається понад 9 тисяч студентів.
Міжнародне співробітництво є невід’ємною частиною діяльності КНУТД. Воно почалося ще в 1948 році, коли на навчання було прийнято четверо іноземних громадян. З 1966 року в університеті був створений деканат по роботі з іноземними громадянами. За цей час університет підготував понад 1700 фахівців з 71 країни світу. На теперішній час в університеті навчається 248 іноземних студентів з 16-ти країн.